"Криваві землі". Спроби переоцінки Другої світової війни



Снайдер Т. Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним: монографія / Тимоті Снайдер. — Київ: Грані-Т, 2011. — 448 с.

Український переклад (2011) книги (2010) американського історика, професора Єльського університету Тимоті Снайдера, яка присвячена масовим вбиствам цивільногго населення на так званих «кривавих землях» в період Другої світової війни. Англійське слово «bloodlands» — неологізм, який у науковий обіг запровадив сам автор. Під цим терміном обєднані території сучасної Польщі (крім так званих «повернених земель» на заході країни), України (і перш за все її західних областей), Білорусі, Литви, Латвії та Естонії, які стали театром військових дій та масових військових злочинів репресивних режимів Сталіна та Гітлера.

Під час зміцнення націонал-соціалізму (1933) та сталінізму (1933-1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939-1941), розподілу Європи по лінії Ріббентропа-Молотова (23 серпня 1939) та німецької-радянської війни (радянський міф про «Велику вітчизняну війну», 1941-1945) у цьому регіоні відбулося масове насилля у небачених в історії масштабах. За найскромнішим підрахунками жертвами ідеї-фікс Сталіна та Гітлера стали 14 млн. осіб. І це невраховуючи близько 10 млн. військових, які загинули безпосередньо в ході військових дій. Тобто мова йде про екстермінацію, геноцид, терор та репресії цивільного населення. Це Голодомор (4 млн.), Голокост (5,5 млн.), військовополонені (3 млн.), Великий терор (700 тис.), блокада Ленінграду (1 млн.). При цьому автор свідомо не враховує ті мільйони осіб, які загинули врезультаті голоду, хвороб та важкої праці в радянському ГУЛАГу і спецпоселеннях та німецьких концентраційних таборах.

Хоча Снайдер не ставив за безпосередню мету порівнювати Сталіна та Гітлера, проте в процесі прочитання читача не покидатиме думка про дві сторони однієї медалі. Автор представник західної традиції переоцінки ДСВ, деміфологізації сакрального та догматичного підходів в оцінці подій, які сформувалися у повоєнний період. Це не означає, що такий підхід обєктивніший за попередні. Снайдер відверто зізнається, що його дослідження не може бути відсторонене від його власних оцінок. Він не претендує на істинність, а лише пропонує матеріал для відновлення дискусій, суперечок.

Для нас мешканців пострадянського простору, які виховувались на радянських міфах про так звану «Велику вітчизняну війну», для тих, хто досі щиро вірить, що війна розпочалася у 1941 році, що СРСР лише жертва підступних планів «фашистів» (і досі не знає різниці між націонал-соціалізмом та фашизмом), що Країна Рад вбивала лише з метою захисту, що найбільший героїзм і втрати несуть росіяни (і досі не вважає за доцільне не розмежовувати радянське та російське), що Червона армія це армія «освободітєлєй», «Криваві землі» буде сприйнята як єресь, змова буржуазного Заходу, спецоперація західних спецслужб та інших кліше радянської пропаганди.

Основна відмінність між сталінізмом та нацизмом у тому, що перший режим вбивав в основному до початку ДСВ (Голодомор, розкуоркулення, Великий терор, ГУЛАГ, спецпоселення, депортації та національні чистки), а другий — під час війни (Голокост, зачистка нижчих рас та недолюдей, концтабори, табори смерті, Шталаги). Це два злочинні режими, в яких не було місця для цінування життя людини, які сприймалися просто як цифри. Мало того, що два запеклі вороги уклали пакт про ненапад Ріббентропа-Молотова, підступно розділивши Європу на дві сфери впливу. Значна частина «кривавих земель» тричі зазнавала чисток (радянська-нацистська-радянська). Більше того, за підсумками війни Рузвельта та Черчілль не зуміли нічого протиставити Сталіну і за підсумками Ялтинської (лютий 1945) та Потсдамської конференцій (липень 1945), узаконили злочиний акт радянсько-німецької змови 1939 року. США та Британія настільки демонізували Гітлера, що готові були закриваті очі на злочини сталінізму воєнного періоду і навіть не здогадувались про терор та репресії, що передували війні.

У результаті Союзники — Радянський Союз, США та Великобританія — засудили злочини лише нацистського режиму (Нюрнберський процес), легітимізувавши радянську версію подій Другої світової війни. Саме тому Снайдер цілком справедливо відзначає та засуджує цинізм Резвельта і Черчілля, які діяли у власних вузьких національних інтересах, хоча претендували на роль глобальних миротворців, поступившись нею «злому генію» Сталіна. Як наслідок Друга світова війна закінчилась, а «Холодна війна» розпочалась.

Ось, що думає про книгу перекладач Микола Климчук. Дивитись тут.

А це пряма мова Тимоті Снайдера про свою книгу «Криваві землі». Дивитись тут і тут.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте