"Розстріляне Відродження" та Єжи Гедройць
Узявся за прочитання (Київ, «Смолоскип», 2008). Це антологія поезії, прози, драматургії та есеїстики сорока українських письменників періоду 1917-1933 років, яка крім вибраних творів містить біографічні довідки усіх обєднаних у книзі авторів. Крім тих поодиноких випадків еміграції та вимушеної співпраці з режимом, більшість з них були розстріляні та заслані на каторгу в Соловки, Колиму та Сандармох.
Книга Лавріненка, яка впереш вийшла друком у 1959 року, була найбільш повним зібранням української писемної культури першої половини XX століття. І саме від неї бере свій початок поняття , як збірне означення терору совєцького режиму по відношенню до української культури, яка сягнула не бачених раніше висот.
Паралельно почав читати (Київ, «Критика», 2008). Це листування засновника та незмінного редактора культового польського еміграційного (виходив у Парижі з 1947) з українською інтелігенцією на еміграції в період 1950-1982 років. У даній книзі зібрано листування з Б.Осадчуком, Б.Левицьким, І.Лисяком-Рудницьким, І.Кедрином-Рудницьким, Ю.Лавріненком, Ю.Шевельовим та І.Кошелівцем.
Несподівано збагнув нерозривний звязок між цими обома книгами, коли під час прочитання останньої часто зустрічав згадку про «Розстріляне Відродження», аж до того моменту, поки не дійшов безпосередньо до листування з Юрієм Шерехом (Шевельовим) та Юрієм Лавріненком. Особливо цікавим є переднє слово упорядника книги Богуміли Бердиховської, яка зуміла чудово передати істор
Хоча книги випустили два різні видавництва — «Смолоскип» та «Критика» — проте спільний час (2008) та нероздільність тематики книг наштовхує на думку про те, що це було результатом попередньо скоординованої роботи.
Ті засади та зусилля, які доклали Єжи Гедройць та редакція часопису «Kultura» до ідеї українсько-польського діалогу та примирення, що виступають дороговказом по сьогодні, ще слід усвідомити на рівні масової свідомості поляків та українців.
Книга Лавріненка, яка впереш вийшла друком у 1959 року, була найбільш повним зібранням української писемної культури першої половини XX століття. І саме від неї бере свій початок поняття , як збірне означення терору совєцького режиму по відношенню до української культури, яка сягнула не бачених раніше висот.
Паралельно почав читати (Київ, «Критика», 2008). Це листування засновника та незмінного редактора культового польського еміграційного (виходив у Парижі з 1947) з українською інтелігенцією на еміграції в період 1950-1982 років. У даній книзі зібрано листування з Б.Осадчуком, Б.Левицьким, І.Лисяком-Рудницьким, І.Кедрином-Рудницьким, Ю.Лавріненком, Ю.Шевельовим та І.Кошелівцем.
Несподівано збагнув нерозривний звязок між цими обома книгами, коли під час прочитання останньої часто зустрічав згадку про «Розстріляне Відродження», аж до того моменту, поки не дійшов безпосередньо до листування з Юрієм Шерехом (Шевельовим) та Юрієм Лавріненком. Особливо цікавим є переднє слово упорядника книги Богуміли Бердиховської, яка зуміла чудово передати істор
Хоча книги випустили два різні видавництва — «Смолоскип» та «Критика» — проте спільний час (2008) та нероздільність тематики книг наштовхує на думку про те, що це було результатом попередньо скоординованої роботи.
Ті засади та зусилля, які доклали Єжи Гедройць та редакція часопису «Kultura» до ідеї українсько-польського діалогу та примирення, що виступають дороговказом по сьогодні, ще слід усвідомити на рівні масової свідомості поляків та українців.
0 коментарів